Погляди Фармринок

AIPM Ukraine: «Фармацевтичний ринок відноситься до групи висококонкурентних і зрілих ринків в Україні»

В. Пушкарьов і В. Ігнатов

Керівники Асоціації представників міжнародних фармацевтичних компаній в Україні – про стан вітчизняного фармринку.

AIPM Ukraine (Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників в Україні) функціонує з грудня 2009 року. В останні роки своєї діяльності Асоціація стала впізнаваним і незалежним учасником фармацевтичної громадськості, а також впливовим інструментом представництва інтересів міжнародної фармацевтичної індустрії в Україні. Членами AIPM Ukraine є 15 іноземних компаній в Україні, які відомі в багатьох країнах світу.

LDaily поспілкувався з віце-президентом Асоціації Віктором Пушкарьовим і виконавчим директором Володимиром Ігнатовим про конкуренцію на фармринку України, щодо відносин держави і бізнесу, а також про те, що негативно впливає на бізнес-клімат в фармацевтичному сегменті.

: Зараз багато говорять про те, що 2015-2016 рр. були дуже вдалими для розвитку фармацевтичного бізнесу в цілому в Україні. Ви згодні з цим твердженням?

AIPM Ukraine: Навряд чи останні роки можна назвати вдалими. Вони були важкими для країни, а, отже, для населення також, котре є споживачем фармацевтичної продукції та госпітального сегменту, що фінансується за рахунок державних ресурсів. Для міжнародних компаній діяльність в країні ускладнилася труднощами ведення зовнішньоторговельних операцій на увазі девальвації гривні і, на щастя, пішли в минуле, проблеми з оплатою за поставлений в Україну товар. З фінансової точки зору розміри споживання фармацевтичної продукції в перерахунку на євро істотно знизилися, що, тим не менш, не стало причиною відходу компаній з ринку України. Споживання їх продукції зростала, як за рахунок фактору цінової конкуренції, так і з огляду на зміни специфіки споживчого попиту.

: Через кризову ситуацію іноземні інвестори втратили інтерес до фармацевтичного ринку України?

AIPM Ukraine: Кількість міжнародних компаній в фармацевтичному секторі пов’язана зі структурою захворюваності в країні, регулюванням допуску продукції в частині мотивації інновацій та ситуації на світових ринках ліків. В нашій галузі на світовому ринку було багато злиттів і поглинань компаній, і таким чином їх кількість скоротилася.

Україну не можна віднести до групи країн, які найбільш активно сприяють приходу компаній через стимули до допуску оригінальних препаратів (що напевно погано), або можливість генерувати хороший прибуток (що при розумному підході непогано). В галузі важливий професійний підхід до регулювання і передбачуваність в регулюванні. На рівні цін і рентабельності це означає, що компанії можуть претендувати на оптимальну ціну за необхідне співвідношення якості і безпеки, виробники оригінальних препаратів – на державні фонди фінансування лікування певних захворювань, відповідно до нормальною світової практики. А регулювання самої комерційної діяльності в країні не повинно нести комерційних ризиків в неадекватному податковому регулюванні або іншого роду зайвому тиску влади на бізнес.

: У зв’язку з відсутністю діалогу між владою і бізнесом, на вашу думку, держава повинна контролювати фармацевтичний ринок і діяльність міжнародних фармацевтичних компаній?

AIPM Ukraine: Фармацевтичний ринок відноситься до числа найбільш зарегульованих і в той же час прозорих секторів економіки в країні. Як і в інших країнах світу, в Україні державні інститути повністю контролюють процес реєстрації і допуску в обіг продукції, а також рівень цін на неї в окремих сегментах (в основному в тих, де споживання повністю або частково фінансується державними фондами), асортиментний ряд споживання (через стандарти і протоколи лікування). У ряді випадків система контролю потребує вдосконалення, і, хоч як це дивно, більшої жорсткості – особливо в частині стандартів лікування, які повинні відповідати в основному Європейській практиці. У той же час процедури допуску продукції в обіг залишаються об’єктом лібералізації, виходячи з розумних принципів фактичної гармонізації, національних вимог України, з таким же підходом як в ЄС та інших країнах з розвиненими ринками.

: Що впливає на ціноутворення на вітчизняні та імпортні препарати в Україні?

AIPM Ukraine: Основою системи ціноутворення на лікарські засоби з боку виробника є собівартість її виробництва і витрати на розробку лікарських засобів. Останнє особливо важливо для нових (оригінальних) препаратів, де виробнику якийсь певний час після винаходу належить патент на препарат. Найчастіше виробники враховують реальну цінність розробки для пацієнта, що логічно – пацієнт рідко готовий платити зайве за те, що не представляє цінності. Проте, така концепція іноді входить в протиріччя з фінансовими можливостями споживачів на окремих ринках – що останнім часом призвело до гострих дискусій щодо можливостей держави в регулюванні цін. Важливо, щоб в цьому процесі виробники не втратили мотивацію розробляти та/або представляти на певні ринки нові технології. Інакше благі наміри знизити вартість такого типу продукції, призведуть до її зникнення з асортименту пропонованих в країні медичних технологій.

У сегменті генеричних/відтворених препаратів основну роль грає цінова конкуренція між виробниками, а в сегменті безрецептурних лікарських засобів важливе значення має попит, створюваний за рахунок реклами. У цій товарній категорії іноді препарати з ідентичною діючою речовиною мають істотну різницю в ціні за рахунок впізнаваності торгових назв, брендів. Необхідно відзначити, що для імпортної продукції важливою складовою останніх років є курс національної валюти до долара і євро. Як ясно, ціна продукції від виробника не є ідентичною тій ціні, що бачить споживач в аптеці. В аптеках тільки частина (і не завжди велика) ціни є часткою ціни виробника. В аптечну вартість входять податки на імпорт продукції і мито, а також націнки виробника і аптеки, які іноді можуть становити більшу частину, ніж ціна виробника.

: Як фармацевтичні компанії конкурують між собою всередині країни? Як, на Вашу думку, таке суперництво впливає на формування бізнес-клімату в Україні?

AIPM Ukraine: Фармацевтичний ринок відноситься до групи висококонкурентних і зрілих ринків в Україні. На ньому присутні основні міжнародні компанії та безліч інших виробників, в тому числі і локальних. Загальні правила конкуренції регулюються законодавством України, яке в певних частинах є для нашої галузі більш жорстким, ніж на інших ринках.

Окрім того, завдяки ініціативам міжнародної фармацевтичної індустрії, діють кодекси добросовісної практики просування продукції, до яких приєдналися в основному великі західні компанії. Мета цих дій – уникнути недобросовісну конкуренцію і відрегулювати ті сегменти, які не описані в законодавстві. Наприклад, формат розумної гостинності компаній у відношенні з лікарями, які призначають препарат, і з аптекарями, які їх пропонують пацієнтам. Як ясно, відсутність цивілізованої практики в цій частині може привести до гіпермедікаціі (зайвих призначень), пов’язаної з зацікавленістю тих, хто призначає, а також пропонує продукцію, збільшити обсяги її продажу. Сподіваємося, що ми впевнено, хоча і повільно, рухаємося в потрібну сторону.

Жанна Гаращук

Напишіть коментар