Аналітика

Банківська система: перезавантаження

  • 0
  • 0

В умовах масштабного переформатування банківського сектору України багато банків, що вистояли, декларують готовність до нарощення обсягів видачі кредитів. Експерти підтримують позицію, що саме час, адже за даними Національного банку України (НБУ), у минулому році банківські кредитні портфелі за більшістю видів кредитування продовжували скорочуватись, а бізнес потребує масштабних поштовхів для швидкого розвитку.

За звітами регулятора, на початку 2016 р. в Україні налічувалось 117 діючих банків. Станом на 1 лютого 2017 р. їх було вже 93, з них 38 – з часткою іноземного капіталу та 17 – зі 100% іноземним капіталом. Крім державних, кредити бізнесу видають, в основному, банки з іноземним капіталом. Установ з українським капіталом, що активно здійснюють кредитування в усіх формах, лише декілька. Чи не найменшим залишається портфель довгострокових кредитів, виданий бізнесу на більш ніж п’ятирічний строк.

Відповідно до даних НБУ, у кінці 2016 р. середні ставки за новими кредитами для бізнесу становили біля 20%. З іншого боку, як зазначають аналітики, відсоток позитивних рішень за кредитними заявками (за умови бездоганної кредитної історії) складає 50-75%.

ПРИВАБЛИВА РИЗИКОВІСТЬ

Найбільш привабливим  для кредитування вважається сегмент малого та середнього бізнесу. Поясненням цього є суттєвий відсоток саме таких видів бізнесу серед загального сегменту (більш ніж 90% усіх компаній мають ознаки малого та середнього бізнесу за визначенням законодавства), велика потреба у додаткових кредитних ресурсах та великий потенціал росту. Але не дивлячись на потенційну привабливість, банки поки що видають кредити цьому сегменту за відносно високими ставками та побоюються супутніх ризиків. Банкіри визнають, що для них кредитування середнього та малого бізнесу наразі пов’язано з суттєвими ризиками. Тому видають такі кредити дуже неохоче. При цьому державні монополії та великі аграрні компанії отримували кредитні кошти досить легко.

Така ситуація пояснюється накопиченням великої кількості проблемних кредитів. Тому вимоги банків до отримувачів кредитів стають більш жорсткими. Кредитні установи хочуть мати справу з надійними контрагентами, тому прагнуть бути впевненими у поверненні кредитів. У сьогоднішніх економічних умовах банки не можуть та й не хочуть нарощувати портфелі безнадійних кредитів, як це має місце у стосунках з малим та середнім бізнесом. Тому, якщо говориться про відновлення та нарощування темпів кредитування підприємців, у першу чергу це буде стосуватись великого бізнесу. Саме великий бізнес може очікувати отримання кредитів на більш легких умовах кредитування. Якщо для малого та середнього бізнесу банки пропонують ставки по кредитам, у кращому випадку, на рівні 20%, то для великого бізнесу цей показник може складати навіть 15%.

Найбільш перспективними є партнерські стосунки з представниками аграрного бізнесу. Саме для них банки готові піти на поступки та полегшити загальні умови кредитування. Представники оптової та роздрібної торгівлі також входять до сфери перспективних інтересів банків щодо кредитування.

Новим прогресивним трендом 2017 р. може стати так зване еко-кредитування, тобто кредитування проектів з підвищення енергоефективності та екологічності. Комерційні банки вбачають високу привабливість у таких кредитах, зокрема, з огляду на те, що Україна – одна з найдорожчих країн по витратах енергії та має один з найвищих у Європі показників ставки «зеленого» тарифу. Однак відсоток таких інвестиційних кредитів, у порівнянні з кредитами на поповнення обігових коштів, все ще залишається малим.

За вимогами НБУ банки можуть видавати кредити лише компаніям, що здатні витримувати навантаження високими відсотками, забезпечують достатню рентабельність бізнесу, не мають проблем з податками та боргами, та, чи не найголовніше, здатні довести свою бездоганну ділову репутацію. Здається, досить виправдані вимоги для європейської країни, але у нашій країні, де величезний відсоток бізнесу знаходиться у «тіні», таких компаній не так вже і багато. Тому, чи не найпершим завданням держави є стимулювання виходу бізнесу з такої складної ситуації. Тоді ми зможемо очікувати від бізнесу прозорості та бездоганності, а від кредитних установ – бажання та наміри розширювати кредитні пропозиції для ринку.

PER ASPERA AD ASTRA

Не дивлячись на те, що заходи, які останніми роками проводив регулятор щодо реформування банківського сектору, були одними з найнепопулярніших і навіть викликали обурення громадськості, однак ряд фахівців  все ж таки стверджують, що така жорстка реформа у банківській сфері нині є однією з найбільш ефективних для вітчизняної економіки. Метою цих жорстких дій НБУ було очищення  банківської системи від неефективних учасників задля забезпечення можливості найкращого виконання її класичних функцій. Найважливішою з них є саме кредитування бізнесу, що може надати суттєвий поштовх для економічного розвитку країни в цілому. Коли банки ефективно виконують свої функції, а національні компанії здатні розвиватись до успішних корпорацій та виходити на IPO на світові ринки, виграють усі: від держави до кінцевого споживача.

Читайте також: Думка юриста щодо націоналізації “ПриватБанку”: чого чекати далі?

  • 0
  • 0

Напишіть коментар