LDaily&Live.Love

«Наша мета – мотивувати людей, дарувати їм щастя і ендорфіни. Тому девіз нашого проекту happiness inside»

Ексклюзивне інтерв’ю для LDaily з В’ячеславом Сухомлиновим, ідеологом та співавтором проекту LIVE.LOVE, коучем по GTD, екс-СЕО ресторанного холдингу Tarantino Family, про спорт як спосіб життя, особисту ефективність та його унікальне спортивне ком’юніті

Одного разу відкривши для себе біг, СЕО великої компанії В’ячеслав Сухомлинов усвідомив, що саме спорт робить його життя повноцінним і успішним. Він пішов з традиційного бізнесу і заснував проект LIVE.LOVE, головна мета якого показувати людям іншу реальність, що існує за стінами їхніх офісів і квартир.

Спортивна історія

: В’ячеслав, Ви стояли біля витоків проекту LIVE.LOVE, який дозволяє людям стати ближче до спорту. З чого почалася Ваша спортивна історія?

В. Сухомлинов: Все почалося з моїх перших 5 кілометрів, які я пробіг у 2013 році. Насправді моїм головним мотиватором на той момент стала любов до технологій. Тоді як раз ставали популярні GPS-трекери, мобільні додатки та інші спортивні приколи. Я купив кросівки з датчиками від Nike і вийшов на першу дистанцію. Мені було дуже важко, незважаючи на те, що раніше я займався спортом і був в нормальній фізичній формі. Біг – зовсім інше навантаження, це, у першу чергу, витривалість. Але найбільше мені сподобалася емоція на фініші – ти якимось чином перероджується.

Через півроку я пробіг ще 10 км, потім півмарафон, а потім мені захотілося якогось великого челенджу. Так я купив собі все необхідне спорядження, найняв тренера і став систематично готуватися до Half Ironman.

Аматорський спорт насправді не звичка, а спосіб життя. Просто одного разу ти приймаєш рішення, що для тебе це частина існування, як для когось читання книг, йога, відносини з іншими людьми

Модель S2B

: Інтенсивні тренування плюс напружена робота в офісі – як це поєднувати, чи не відбувається розбалансування?

В. Сухомлинов: Коли я тільки починав працювати на позиції виконавчого директора Tarantino Family, то переживав постійний стрес. Я приходив в офіс раніше за секретаря і залишав його, коли розходилися усі, окрім охоронця. Переговори, зустрічі і знову переговори … спорт допомагав мені позбавлятися цієї напруги. Вранці я заряджався бадьорістю і гарним настроєм, а головне – я виробляв витривалість. Людина, яка на початку дня пробігає 10 км, може продуктивно пропрацювати в офісі 8 годин. Довелося, звичайно, змінити звички – раніше лягати, не засиджуватися біля комп’ютера.

: Як спортивні досягнення приносять гроші? У чому секрет, який тут зв’язок? Чакри відкриваються, креатив відточується?

В. Сухомлинов: Я думаю, прямого зв’язку немає. Відверто кажучи, якби всі спортивні досягнення приносили гроші, то професійні спортсмени апріорі ставали б успішними бізнесменами. Чакри відкриються у того, хто має здібності до ведення справ. Однак певні точки дотику в спорті та у бізнесі є.

Усі ділові переговори, тендери – це ті ж спортивні тренування, монотонні, десь рутинні, що вимагають витримки і терпіння

Виграш тендеру порівняємо зі спортивним змаганням, тепер тобі потрібно зробити результат, який ти обіцяв умовно, щоб у кінці отримати свою нагороду. У спорті – це медаль, а в бізнесі – гроші.

Бізнес і нові горизонти

: Чому Ви вирішили піти з традиційного бізнесу?

В. Сухомлинов: Перша причина – я втомився від корпоративного життя. Інша – були деякі розбіжності у поглядах з інвесторами, незважаючи на які наше розставання пройшло цивілізовано і просто. І третя причина – я вже займався новим проектом, який приносив непоганий додатковий дохід. Справа в тому, що 9 років тому я дізнався про методологію GTD, створену Девідом Алленом. Це не тайм-менеджмент, а система, що дозволяє суб’єкту ефективно справлятися зі своїми справами. Відповідно до цієї методології, завдання, яке потрібно вирішити, немає сенсу тримати в голові. Його слід записати, визначити наступний крок, який потрібно зробити і поставити собі нагадування, коли цей крок буде зроблений. Якщо реалізовувати цей простий алгоритм щодо всіх завдань, які у тебе є, ти отримуєш ясність і мотивацію, голова не перевантажена, тому що вона не зберігає інформацію.

: Ви використовували GTD на особистому досвіді?

В. Сухомлинов: Так, я практикувався роками, випробував масу ментальних моделей про те, як, наприклад, розставляти пріоритети або як повертатися до об’ємної інформації. GTD – це така велика карта, яка вкаже, що вам робити у будь-який день тижня, будь-якого місяця, будь-якого року, за умови, що ви правильно її ведете. Розібравшись у цьому досконально, я став викладати і відкрив власну тренінгову компанію.

: Ви хоча б раз пошкодували, що пішли з Tarantino Family і зайнялися власним проектом?

В. Сухомлинов: Я збрешу, якщо скажу, що ні разу не пошкодував. Але тепер розумію, що це була не жалість, а, скоріше, страх, адже робота за наймом – це, перш за все, безпечно. Генеральний директор не ризикує своїми грішми, він взагалі не ризикує нічим, крім статусу. Одного разу доводиться робити вибір: ти можеш або працювати у наймі і щонайменше 8 годин на день віддаватися розвитку бізнесу іншої людини, або витрачати той самий час на свою справу. Однак фінансових показників домогтися складніше. Якщо ти вийшов з якоїсь гарної позиції, то не факт, що відразу будеш заробляти ті ж самі гроші. Тут потрібно терпіння.

Проект LIVE.LOVE

: В’ячеслав, LIVE.LOVE для Вас – це спорт чи бізнес?

В. Сухомлинов: LIVE.LOVE – безумовно бізнес, і в планах у нього розвиток і зростання за кількістю людей і послуг. Не можна сказати, що це стартап, адже модель відразу ж виявила себе. Ми окупили свої первинні інвестиції протягом п’яти місяців. І сьогодні LIVE.LOVE повністю оплачує свій розвиток без додаткових інвестицій.

: Скільки зараз учасників в проекті?

В. Сухомлинов: Активних учасників, які зараз займаються бігом, плаванням, танцями, 150 чоловік. Випускників – понад 300.

: У LIVE.LOVE є випускники?

В. Сухомлинов: Наш проект – це не класична програма, де ти ходиш в зал і займаєшся. У нас є установка – людина повинна досягти конкретної мети, наприклад, пробігти 5 км через 8 тижнів, півмарафон через 16, марафон через 24 тижні. У нас є програми різної тривалості, кожен вибирає свій шлях.

З якою кількістю людей LIVE.LOVE починався?

В. Сухомлинов: У нас було 20 людей у першій біговій групі, яких ми буквально збирали по знайомих (сміється). Я зіткнувся з тим, що людей потрібно було вмовляти прийти побігати. Але мені так подобалося спостерігати за тим, як вони перетворюються, причому не тільки зовні, але й внутрішньо.

У нас займається Президент Інвестиційної Групи «УНІВЕР» Тарас Козак. Йому 47 років. Він приєднався до нас на першому наборі програми плавання «пропливаючи свій перший кілометр». Причому, коли він нас знайшов усі групи були вже заповнені. Він сказав: «Зробіть, що завгодно! Я повинен у вас бути!». Ми зробили і раді, що він з нами. І Тарас уже пробіг Марафон у Відні, переплив Босфор і мріє пройти Ironman з LIVE.LOVE.

: Кількість учасників проекту зростає? Є такі, які приходять за рекомендаціями друзів, знайомих, сусідів?

В. Сухомлинов: Більшість людей саме так і приходять, «завдяки сарафанному радіо». Це найпростіший і та такий канал, якому довіряють найбільше. У нас є учасники, які прийшли до нас на першу програму і досі займаються. Є люди, які прийшли бігати, досягли результату – пішли плавати. Поплавали – зайнялися танцями. Ми створюємо таку систему, в якій нам завжди є, що запропонувати для моральної і фізичної реалізації.

: А чому саме біг, плавання і танці? Чому не бокс, наприклад, або щось інше?

В. Сухомлинов: Наше головне завдання – досягнення реальної мети, яку можна оцінити і відчути. Біг і плавання – це фініш на кожній новій дистанції, у танцях – публічний виступ. Кінцева мета боксу, грубо кажучи, в тому, щоб когось побити, а ми все ж націлені на позитивні емоції. Водночас ми відкриті для нових нестандартних напрямів і, більш того, не збираємося обмежуватися тільки спортом. Наприклад, реалізувати себе можна і в співі. Може бути, що хтось давно мріяв заспівати зі сцени, але не наважувався. Для нього потрібно створити певні умови, надати підтримку і мотивацію.

: У вас програма недешева, тому всі учасники – це успішні бізнесмени, авторитетні управлінці. Правильно?

В. Сухомлинов: «Дешева» або «недешева» – все йде через порівняння. Середній чек за обід у ресторані коштує 200 грн. П’ять відвідувань ресторану на тиждень – це 1 000., За місяць – 4 000 грн. Людина витрачає тільки на їжу в ресторані стільки ж, скільки вона могла би витратити на спорт. Та й взагалі я б не став говорити про ціну, тут, скоріше, стоїть питання цінності – кому що важливіше.

Участь в програмі LIVE.LOVE – це постійна підтримка координаторів, бізнес-зв’язки, які відроджують ком’юніті, емоції, які люди відчувають на змаганнях, поїздки за місто та в інші країни. Наша програма – більше, ніж купівля звичайного абонемента до спортзалу, ціну на нього неможливо описати

А тому готовність її купити швидше з’являється у людей, яких ви назвали. Вони думають: у мене все склалося в кар’єрі та бізнесі, прийшов час зайнятися собою.

: Скільки тренерів в LIVE.LOVE?

В. Сухомлинов: 3 бігових, 2 танцювальних і 4 тренера з плавання. Останніх найбільше, тому що плаванням кожен займається зі своєю групою по 10-ро людей. Для цього у нас орендовані доріжки у басейні по п’ятеро людей на кожну. Все влаштовано так, щоб тренування проходило комфортно і ніхто нікому не заважав.

: Є якась кінцева мета у LIVE.LOVE?

В. Сухомлинов: Сьогодні в LIVE.LOVE 300 випускників, в Києві 4 мільйони людей … кінцевої мети немає (сміється). Насправді ми можемо створювати такі ось ком’юніті в інших містах і країнах. Можлива бізнес-мета LIVE.LOVE – це співпраця з великими спортивними брендами, які сьогодні охочіше спонсорують аматорський спорт, ніж професійних спортсменів.

На даному етапі ми реалізуємо масу проміжних цілей, досягнення яких робить проект ширшим. Це поїздки, змагання, навчальні програми, сертифікація тренерів і багато іншого. LIVE.LOVE – це щось на зразок міністерства спорту, тільки поза державою.

Напишіть коментар