"Податки по-українськи" Новини

Новий порядок формування податкового кредиту може призвести до банкрутства підприємств ЖКГ

Продовжуючи аналізувати «реформаторські» зміни 2017 року, нашу увагу привернуло нововведення щодо порядку формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість, які застосовують касовий метод формування податкових зобов’язань та податкового кредиту.  Розглянувши тему більш детально, видання Lawyers Daily звернулося до експерта з питань оподаткування для отримання детальних роз’яснень.

Отже, платниками вищевказаного податку переважно є підприємства, що продають теплову енергію, природний газ (окрім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, підприємства, які надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість є складовою частиною квартирної плати або оплати за утримання житла.

Проблема полягає в тому, що,

починаючи з 01.01.2017, термін формування податкового кредиту для таких платників складає 365 календарних днів з дати формування податкових накладних (розрахунків коригування до таких податкових накладних), замість 60 календарних днів з дати списання коштів до 01.01.2017

Таким чином, зміна порядку формування податкового кредиту платниками, які, відповідно до Податкового кодексу України, застосовують касовий метод (ЖКГ, постачання тепла, водопостачання та водовідведення), призвела до того, що суми ПДВ, визначені у податкових накладних та виписані протягом попередніх років ( у тому числі – неоплачені), до 01.01.2017 не відносилися до податкового кредиту. А вже з 01.01.2017 такі податкові накладні навіть за умови сплати, відповідно до вимог діючої редакції ПКУ, не можуть формувати податковий кредит, що у підсумку збільшує зобов’язання таких платників щодо сплати податку до бюджету.

Суми, які зависли між 2016 та 2017 роками, оцінюються у мільярди гривень

Зазначені зміни були запропоновані народними депутатами України та представниками Комітету ВРУ з питань  податкової та митної політики до другого читання законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». І вкотре виникає запитання: невже серед 32 членів найбільшого у Верховній раді комітету не знайшлося особи, яка б   зрозуміла ризики даного нововведення?

Виникають підстави вважати, що така законодавча ініціатива має на меті доведення до банкрутства підприємств ЖКГ, які забезпечують відповідні умови проживання для населення та які поки що, у переважній більшості, є комунальними підприємствами

Ймовірно, що проблему неспроможності таких підприємств ЖКГ сплати податки вирішать за рахунок кінцевого споживача комунальних послуг, вкотре піднявши тарифи для населення.

Неврегульованість багатьох питань житлово-комунального господарства на центральному рівні, недостатність повноважень влади на місцевому рівні в умовах здійснення децентралізації, загальна економічна криза в країні… До вищеперерахованих проблем з 2017 року додалося ще й ускладнене законодавцем питання обліку та сплати ПДВ, яке може призвести до безладу у сфері надання житлово-комунальних послуг населенню України. При цьому в окремих випадках, йдеться навіть не про якість таких послуг, а в цілому про їх наявність.

Читайте також: Реформа-2017: які пастки приховує нова редакція Податкового кодексу України?

Напишіть коментар