Аналітика

Підсумки опитування на lawyer.ua: можливе «так» позаштатним радникам?

  • 0
  • 0

 «У цьому немає ніякого сенсу, тому що штатні фахівці «в темі довгі роки» або «оплачуючи консультантів, ви платите за дурість власних співробітників, за те, що вони не можуть самі щось сформулювати». Це – найпоширеніша думка серед власників великих компаній щодо питання корисності позаштатних радників, яких залучають для вирішення певних завдань. Хоча, добряче поміркувавши, кажуть: позаштатні радники здатні давати свіжі і креативні ідеї і бути дуже корисними у форс-мажорних ситуаціях.

Звичайно ж, в аутсорсинговому бізнесі є і переваги, і недоліки. Кажуть, що позаштатні радники мають свободу вибору і дій, і їх вартість на ринку – вища. Проте такий консультант:

  • один веде роботу,
  • більше ризикує, ніж штатний юрист,
  • ніколи не впевнений в тому, що після закінчення контракту він отримає інший або ж продовжить поточний.

Отже, з одного боку, – «незручності» компенсує висока оплата праці, а з іншого – чи варто грати у цю гру?

Визначитися з вибором допоможуть відповіді, отримані в результаті опитування на порталі lawyer.ua, від практикуючих юристів «Позаштатний радник: ризик і гроші vs стабільність”

Бундз Юрій: 1. зміни, що відбулись в законодавстві, через які не всі юристи початківці мають можливість отримати свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, зокрема, це стосується змін до:

-Конституції України ст.131-2, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура; виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення;законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

– ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до вимог якого, адвокатом може стати особа, яка має повну вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права, склала іспити, пройшла стажування тощо; при цьому, складання іспитів та проходження стажування є платним та складає, на даний час, близько шести прожиткових мінімумів;

  • 2 консультації через портал набагато вигідніші по затратах, як для юриста консультанта, так і для клієнта, оскільки оплата послуг включає витрати на оренду та утримання приміщення під офіс, добирання до місця роботи тощо; а також, що не менш важливо, не регламентує в часовому періоді виконання роботи. Отже, в ціновому діапазоні вигода зростає для обох сторін, тому що юрист фрілансер надає свої послуги дешевше; час і період виконання також простіше врегулювати, адже, консультант може виконувати замовлення у будь-який зручний для себе час, а к лієнт, в свою чергу, може не лише визначити бажаний період виконання, а й вибрати консультанта, який запропонує найвигідніші для нього умови;
  • 3. з власного досвіду можу сказати, що: юрист фрілансер має більшу свободу вибору, адже може вибирати ті питання, які його більше цікавлять, а не ті що йому надають для вирішення, може виконувати роботу в зручний для себе час, а не з «9.00 до 18.00», може мати й іншу роботу, навчання, дослідження, має більше можливостей для саморозвитку і подальшої роботи в юриспруденції тощо;
  • 4. є великий плюс для студентів юристів, котрі шукають роботу за спеціальністю, бо для цього потрібне знання законодавства і не потрібно досвіду роботи, як вимагають звичайні роботодавці;
  • 5. клієнти самостійно визначають рейтинг консультантів;
  • 6. клієнт не затрачає час на пошук юриста за спеціалізацією, оскільки юристи як правило обирають один чи кілька напрямків в юриспруденції, в яких працюють; натомість, клієнт викладає суть проблеми та задає питання, а консультанти самостійно зголошуються про можливість надання послуг.

Отже, юристи йдуть у консультанти, щоб забезпечити собі більшу стабільність та можливість самостійно керувати своїм часом.

Мартинюк Ярослав: Напевно, кожен на собі випробував себе роль консультанта. Що ж юрисконсульт отримав після консультації і застосування досвіду і своїх навичок? Він отримує менший заробіток, ніж юрист практик. А на тлі високої конкуренції більшість юристів стають консультантами тому, що на даний момент це економічно виправдано і доцільно. Отже, враховуючи вищевикладене можемо зробити висновок кожен юрисконсульт прагне стати юристом практиком, а не консультантом.

Кшуташвілі Вікторія: Тому, що юристу-початківцю потрібен досвід, знання, тому й починає кар’єру юрист з консультанта.

Прокопенко Максим: Для отримання додаткового прибутку.

Пономарьов Максим: Я б поставився до цієї теми з іншого боку. Розведемо поняття. Ризик, вироблений на гроші є підприємництво. Підприємництво – не завжди досвід практикуючого юриста, а скорее- навик продавати свою послугу. І цей навик не з юриспруденції, а з маркетингу). У свою чергу, консультант-фахівець, який володіє знаннями і практичними навичками з реалізації прав і свобод осіб як юрист. І в цьому випадку він – юрист-практик. Виходячи з цього, можна зрозуміти, що якісно надавати консультації може лише досвідчений фахівець, який має свою практику або досвід в ній.

Однак, не всякий досвід успішно продається якщо мова йде про послугу. Тому, мій висновок такий-не зовсім коректно порівнювати підприємництво як здатність продавати послугу з консультацією як послугою. Послуга може бути якісною але не часто продається. І це аж ніяк не ознака стабільності, а, скоріше, ознака невміння продати свою послугу, або відсутність потреби на ринку в ній. І останнє) Заняття консультаційними послугами аж ніяк не забезпечує стабільність юриста. Його стабільність забезпечує успішність в очах задоволеного клієнта і їх кількості).

Донін Сергій: У зв’язку з прийняттям так званих “Змін до Конституції щодо правосуддя” а також так званого \ “Нового закону про судоустрій і статус суддів” 02 червня 2016, нам юристам (НЕ адвокатам) доводиться “рятуватися” саме ось таким ось чином: консультуванням. Бо ми, фахівці в галузі юриспруденції починаємо втрачати свої процесуальні права і обов’язки як представників в судових процесах: з січня цього року, ми вже не потрапляємо в касаційну інстанцію; з січня 2018 року – вже в апеляційній інстанції нас не будуть чекати; а з січня 2019 року – нам перекриють наш головний хліб – суди першої інстанції!

Читайте також: Підсумки опитування на lawyer.ua: компетенції корпоративного юриста

  • 0
  • 0

Напишіть коментар