"Податки по-українськи" Вибір редакції Спецпроекти

Про податок на виведений капітал

Що таке податкова реформа в Україні для пересічних громадян і для суб’єктів господарювання? Питання, що вкотре постає перед нами, не втрачаючи своєї актуальності.

Для пересічного громадянина України податкова реформа останніх років асоціюється лише із постійним підвищенням акцизів, ресурсних та рентних платежів, що в решті відображається на ціні будь якого товару або послуги. Для суб’єктів господарювання – це крім зростання ставок податків, ще ускладненням адміністрування податків, особливо ПДВ, та постійними змінами податкового законодавства. А саме головне, що платники податків не мають перспективи будь-яких прогресивних змін у податковому законодавстві.

Довідково

         Доказом прогресу та підтвердженням політичної волі у податковій сфері в нашій країні було б запровадження податку на виведений капітал (далі – ПнВК) замість податку на прибуток, який планувалося запровадити з 01.01.2018 

Але не все так сталось, як гадалось.

Нагадуємо, що ПнВК являє собою кардинально іншу систему оподаткування доходів, яка передбачає на відміну від нинішнього оподаткування фінансового результату, оподатковувати операції з виплачених дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, оподаткуванню будуть підлягати лише визначені транзакції, а мінімізація оподатковуваного прибутку шляхом завищення витрат та маніпуляцій із збитками буде позбавлено сенсу.

Оподатковували оподатковували…

Прогресивна ідея щодо зміни податку на прибуток на ПнВК започаткована на досвіді Естонії опрацьовується в Україні вже більше ніж два роки. За цей період аналог ПнВК як елемент податкової реформи прийняли до запровадження Грузія, Литва та Латвія.  Знаковим є й те, що всі пострадянські країни балтійського регіону вирішили кардинально змінити систему прямого оподаткування доходів. Підстави для такої зміни найбільш яскраво демонструє цитата екс-премьер-міністра Латвії Іварса Годманіса, який зазначив: «Ні, звичайно, можна нічого не робити, залишити нинішню податкову систему і намагатися виплисти за рахунок єврофондів (у випадку України – зовнішніх запозичень, прим. автора), які в цьому році ми плануємо активно почати освоювати. Але це, я б сказав, дуже короткозора політика, що не націлена на перспективу. Потрібно розуміти, що ринок знижується – і за рахунок скорочення працюючих, і за рахунок відтоку інвестицій … Це призводить до скорочення споживання. До того ж ми явно поступаємося в конкурентоспроможності і Естонії, і Литві. А значить, необхідно змінювати податкову систему!».

Тобто, 20 відсотків пострадянських республік протягом останніх років знайшли економічний  зміст у кардинальній зміні оподаткування доходів від підприємницької діяльності задля, в першу чергу, внутрішніх та зовнішніх інвестицій та незважаючи на негативну оцінку щодо таких змін, від міжнародних інституцій.

Реформи не на часі

В Україні як завжди кардинальні реформи не на часі.  Президентом України 14.09.2017  зазначено, що ПнВК може бути запроваджений можливо з 2019 року. Підстава – рекомендації МВФ та зменшення надходжень до бюджету по різним  оцінкам від 20 до 45 млрд.  Головне слово – можливо. Оскільки 2019 рік – це рік як Президентських так і Парламентських виборів, крім того, це рік максимальних виплат по державному боргу. В цьому контексті хочеться зазначити, що саме в Україні бюрократія завжди переможе будь-яку реформу в кабінетах, знайшовши тисячу причин, чому це не можна зробити.

І тут хочеться нагадати законодавчій та виконавчій владі слова Джона Ф. Кенеді: «Зміни – закон життя. І ті, хто дивиться тільки у минуле або тільки на сьогодення, безперечно – пропустять майбутнє».

Читайте також: «Податок на виведений капітал підштовхне бізнес відмовитися від неправомірного використання податкових преференцій» 

Напишіть коментар