Погляди Фармринок

«Формулярна система повинна працювати за міжнародними назвами (ІПН), а не за торговими марками»

Раджив Гупта

Історія вихідця з Індії Раджива Гупта, який не побоявся почати свій бізнес в чужій для нього країні

Компанію не створює одна людина. Її створює команда. Про це сміливо заявляє Раджив Гупта, співзасновник групи фармацевтичних компанії «Кусум». Його команда – найцінніший актив в компанії, який сьогодні є сильним і конкурентним гравцем не тільки в Україні, а й за кордоном.

Раджив до всього підходить з інтересом і любов’ю, навіть коли йдеться про труднощі. Ця позитивна риса характеру неодноразово допомагала йому приймати правильні управлінські рішення в багатьох непростих для бізнесу ситуаціях і продовжує вести компанію вперед.

«Будь-яка інвестиція вимагає розвитку», – стверджує Раджив і з упевненістю дивиться у майбутнє. Яка особливість відрізняє «Кусум» від інших фармкомпаній в ексклюзивному інтерв’ю LDaily розповів генеральний директор компанії Раджив Гупта.

: Ви стояли, можна сказати, у витоків розвитку українського фармацевтичного бізнесу вже незалежної України. З чого ви починали будувати компанію?

Р. Гупта: Свою діяльність ми почали в 1994-му році як дистриб’юторська компанія. Після розпаду СРСР в Україні гостро відчувався брак багатьох препаратів. Це підштовхнуло нас налагодити ввезення індійських ліків в країну. І, як виявилося, ми були першими, хто зважився зайнятися дистрибуцією ліків з Індії. У той час не було масштабних аналітичних оглядів фармацевтичного ринку як сьогодні. Нам тільки було відомо, які колись популярні в СРСР індійські препарати зникли з ринку. Крім цього ми цікавилися у власників аптек, лікарів, яких саме ліків бракує пацієнтам. Таким чином, ми проводили свої власні маркетингові дослідження. Після визначення потреб наступав етап пошуку виробників цих препаратів в Індії, з якими і домовлялися про постачання, паралельно займаючись реєстрацією лікарських засобів в Україні. Завдяки злагодженій роботі команди і копіткій праці, в 1997-му році ми стали найбільшим дистриб’ютором індійських лікарських засобів в Україні. І вже до кінця 90-х років. Серед наших партнерів були не тільки індійські, а й західні фармацевтичні компанії.

: На якому етапі розвитку ви вирішили відкрити своє власне виробництво?

Р. Гупта: У 2001-му році ми вирішили розширити бізнес і почати випуск препаратів під власною торговою маркою. На такі зміни сильно вплинула девальвація гривні у кінці 90-х років. Наш бізнес уже тоді ставав іншим, а будь-яка інвестиція вимагає розвитку. Рішення про будівництво виробничого майданчика далося нелегко. Але у нас все вийшло. У 2005 році ми почали будівництво двох заводів – один в Індії і один в Україні. З цього моменту наш бізнес сильно змінився.

: За Вашим власними спостереженнями, де легше вести бізнес – в Україні чи в Індії?

Р. Гупта: Особисто для мене простіше працювати в Україні. Все тому, що я тут навчався, тут починав свою справу і знаю за якими правилами вести бізнес. Географія діяльності групи фармацевтичних компаній «Кусум» не обмежується тільки Україною та Індією. Крім цих двох країн ми представлені у Казахстані, Узбекистані, Філіппінах, М’янмі та Молдові. Найближчим часом плануємо вихід на ринки країн Латинської Америки і Південно-східної Азії. Хочу зазначити, що

у всіх країнах ми працюємо тільки в національній грошовій одиниці, не перекладаючи валютні ризики на пацієнта. Крім першочергового нашого завданням – допомоги пацієнтам, подібне рішення допомагає утриматися на ринку і уберегти себе від можливих валютних стрибків

Ми, як виробник, орієнтуємося на платоспроможність людей в кожній країні у місцевій валюті.

: Ви згодні з тим, що дана стратегія допомагає вам легко переживати остання економічна криза?

Р. Гупта: Звичайно, згоден. З настанням кризи платоспроможність населення різко впала, і у людей просто немає можливості купувати дорогі лікарські засоби зі 100% валютної складової. Наприклад, якщо якийсь препарат імпортного виробництва в валютному еквіваленті продавався за 4 долари, то в кризовий час під впливом девальваційних процесів його ціна в гривні росла пропорційно курсу. Іншими словами, іноземні компанії піднімали ціни на свої ліки. Перед нами також стояв вибір: або збільшувати ціни, або, піклуючись про вітчизняних пацієнтів, скоротити прибутковість бізнесу. Перш ніж прийняти рішення ми детально проаналізували всі складові частини собівартості наших препаратів і розділили їх на дві групи: до першої увійшли ті, які оцінюються в місцевій валюті (заробітна плата співробітників, електрику, газ і т.п.) і друга група з валютним компонентом (сировина і матеріали). Також не варто забувати і про маркетингові витрати, що грають важливу роль не тільки для фармкомпаній. Ми розуміли, що підвищення цін стане катастрофою для пацієнта і наш вибір став очевидним. Використовуючи внутрішні ресурси і постійно оптимізуючи бізнес-процеси ми і сьогодні дотримуємося політики оптимального ціноутворення. Багато вітчизняних виробників швидше, ніж іноземні компанії, адаптуються до стрімко мінливих ринкових умов, йдучи назустріч потребам суспільства. У свою чергу ми очікуємо підтримки з боку держави та відповідних програм розвитку галузі. Від подібної співпраці виграють усі і, в першу чергу, пацієнти.

: А чи правда, що цей період став стартом для виробництва контрафакту в Україні?

Р. Гупта: Важко відповісти. Вважаю, що це питання краще адресувати до відповідних контролюючих органів.

: Українські пацієнти за цей час усвідомили, що вітчизняні препарати якісні?

Р. Гупта: Ми відповідаємо за якість і ефективність всіх наших лікарських засобів, які виробляємо і продаємо.

Нещодавно наш завод, який розташований в місті Суми в черговий раз успішно пройшов сертифікацію і підтвердив відповідність умов виробництва вимогам GMP

Ця подія підтверджує, ми знаходимося на правильному шляху, а всі виробничі процеси і якість кінцевого продукту відповідає найжорсткішим міжнародним стандартам. Під час інспекції нашого заводу представниками Держлікслужби, був відзначений високий професіоналізм, згуртованість, а також рівень оснащення заводу і компетенції нашої команди. Зростання продажів препаратів вітчизняного виробництва, який ми спостерігаємо останні роки, каже сам за себе. Погодьтеся, що пацієнт «голосує» тільки за якісні препарати. Якщо він купив один раз і препарат не допоміг йому, то вже другий раз він цей препарат не купить і всім знайомим розповість про його неефективність.

: Як Ви думаєте, держава повинна втручатися в регулювання роботи фармринку?

Р. Гупта: Все має бути в міру. В першу чергу держава повинна взяти під контроль формулярну систему. До тих пір, поки її не реформують, лікарі продовжать призначати, як необхідні, так і непотрібні ліки. Дана система повинна працювати за міжнародними назвами (ІПН), а не за торговими марками. Її реформа дозволить заощадити гроші пацієнта, а також дасть більш ефективне лікування.

: Ви згодні з тим, що головна проблема фармбізнесу – це часті нововведення: занадто часті зміни в правилах гри відштовхують іноземних бізнесменів співпрацювати з українськими. Як Ваші партнери реагують на подібні зміни?

Р. Гупта: Досить часто зміни до законодавства щодо нашої сфери вносила попередня влада. Я не можу сказати, що всі вони були поганими. Але регулярно створювалися штучні перепони, які заважали нормальному введення бізнесу. Зараз же, починаючи з 2014 року, ми практично не помічаємо такого. Спостерігається певна стабільність і якийсь спокій на нашому ринку, що позитивно вплинуло, в тому числі, й на зростання вітчизняної фарми.

: Чи можна зробити висновок, що зараз фармпромисловість розвивається органічно, і їй просто ніхто не заважає?

Р. Гупта: Так, все правильно. Для нас дійсно найголовніше – не заважати. І це правило актуально для будь-якого іншого ринку. Тільки в такому випадку бізнес буде розвиватися. Але доводиться стикатися з популістським заявами деяких політиків, які переконують людей у поганій якості вітчизняних препаратів. Тим, хто дозволяє собі подібні необґрунтовані висловлювання, я пропоную відвідати топові українські фармзаводи, в тому числі і наш, поспостерігати за процесом, а потім пояснити, що змусило їх зробити таку гучну заяву.

  Жанна Гаращук        

Напишіть коментар