"Податки по-українськи" Новини

Реформа-2017: які пастки приховує нова редакція Податкового кодексу України?

  • 1
  • 0

Ми продовжуємо говорити про податки на сторінках аналітичного бізнес-видання Lawyers Daily, і цього разу мова піде про податкові накладні, які для платників податку на додану вартість є основою для обліку цього податку. З метою отримання детальних роз’яснень, ми звернулися до експерта.

Багаторічна хронічна податкова реформа, яка повинна, за словами урядовців, поліпшувати адміністрування податків та покращувати умови ведення бізнесу, щорічно приносить платникам податку багаторівневі ребуси, які бізнес повинен у більшості випадків вирішувати самотужки. Так, наприклад, однією із проблем перших місяців 2017 року стала складність нововведень щодо податкових накладних.

З 1 січня 2017 року, відповідно до змін, внесених Законом № 1797, запроваджено суцільне кодування всіх  товарів та послуг у податкових накладних.

До нинішнього часу це стосувалося тільки підакцизних та імпортованих товарів. Таким чином, з початку року вся бухгалтерська спільнота замість бухгалтерського обліку займається визначенням коду українських товарів та послуг, що є доволі складним процесом: іноді з багатьма невідомими.

Так, наприклад, коди на такий товар як нерухомість або земля не визначені законодавчо встановленою Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на міжнародній номенклатурі товарів, розробленій Всесвітньою митною організацією, оскільки такі товари апріорі не можуть бути предметом  експортно-імпортних операцій. Але тепло, вода, кондиційоване або охолоджене повітря, відповідно до податкового законодавства, є товарами, хоча вони і відсутні в переліку УКТ ЗЕД, оскільки не підлягають можливості експорту або імпорту. Натомість, вони класифікуються як послуга у іншому державному класифікаторі продукції та послуг.

Такі колізії у черговий раз викликають низку запитань до законотворця. І навіть у тому випадку, коли мова йде про звичні нам товари, встановити їх код, відповідно до вищезгаданої класифікації, швидко – завдання не з простих.

Варто зазначити, схожі проблеми виникають і підчас визначення кодів послуг. І це – лише вершина айсбергу, оскільки не правильне визначення коду у податковій накладній продавцем наражає покупця на ризик втрати податкового кредиту: тобто наражає на грошові втрати. Звісно, у тому випадку, коли представники бізнесу не в змозі вирішити вищеописану проблему самотужки, вони мають можливість звернутися до спеціалізованих установ, котрі надають допомогу у розв’язанні проблем з класифікацією товарів чи послуг. Проте, така допомога не є безкоштовною.

Таким чином, ми вкотре стикаємося з проблемною реформою через відсутність попереднього вивчення та обговорення питання нововведеннь на рівні держава-бізнес.

У результаті, ми маємо ситуацію, коли бізнес з усіх сил намагається виконати законодавчі приписи, а Міністерство фінансів України – відсторонилося від проблеми, залишивши її платникам податків та фіскальній службі. І тут згадується законодавча норма щодо зазначення у податкових накладних реквізитів вантажно-митних декларацій, яка за неможливістю виконання була скасована через півтора роки після її введення.

Постає закономірне питання: навіщо та кому необхідні подібні реформи? Чи полегшують такі нововведення життя платникам податків, а особливо – бухгалтерським службам? Відповіді на ці запитання – очевидні. Мабуть, доцільним було б порадити кожному реформатору у сфері оподаткування перевіряти ефективність та здійсненність запропонованих нововведень на собі перш, ніж займатися їх впровадженням в масштабах країни.

Читайте также: Місія – нездійсненна: які вимоги ПКУ поставили в глухий кут українських платників податків?

  • 1
  • 0

Напишіть коментар