Аналітика

Життя в борг: скільки Україна винна МВФ, і як взаємодія з кредитором впливає на розвиток бізнесу?

  • 0
  • 0

На сьогоднішній день державний борг України вже перевищив 70 мільярдів доларів, і навряд чи ця сума стане остаточною. Яке воно – життя в борг, і яким чином фінансова «підтримка» міжнародного кредитора відображається на розвитку вітчизняного бізнесу? Видання Lawyers Daily вирішило долучитися до актуального дискурсу.

Не секрет, що в даний час Рада директорів МВФ розглядає питання про надання Україні чергового траншу. Остаточне рішення буде озвучене в 20-х числах березня після підписання оновленого меморандуму про взаєморозуміння.

Але чи стане довгоочікуваний кредит – рятувальним колом для української економіки?

За рік сума державного боргу зросла на 5 мільярдів доларів. На сьогоднішній день Україна повернулася до показників 2014-го року. І не дивлячись на те, що в певний проміжок часу 2015 року наша держава зробила ривок у плані відшкодування отриманих в кредит коштів, за підсумками 2016-го року, у процентному співвідношенні до ВВП України сума державного боргу зросла на 10%: з 72 % до 82%.

Таким чином, якщо розділити актуальну суму боргу на загальне число українських громадян, виходить, що кожен з нас зобов’язаний повернути близько 1 600 доларів. Можливо, це – не так і багато, але будемо відверті: для половини українського населення така заборгованість – приблизно в 7-10 разів перевищує місячний заробіток.

Чи є вихід? Продовжувати брати кредити, щоб покрити поточний дефіцит бюджету, або намагатися збільшити показники ВВП? Адже для того, щоб Україна змогла виплачувати запозичені кошти безболісно для економіки, показники зростання ВВП повинні перевищувати ставки за кредитами. Наприклад, у 2016 році, зростання ВВП повинно було становити не 1,8%, а мінімум 6,6%, що дорівнює середньозваженій вартості державного боргу.

У свою чергу, зростання ВВП безпосередньо залежить від розвитку українського бізнесу. І ось саме тут починається найцікавіше.

Відповідно до умов надання нового кредиту від МВФ, українська сторона зобов’язана утриматися від будь-яких кроків у бік збереження або створення податкових пільг для бізнесу.

Зокрема, йдеться про те, що Уряд має утриматися від введення пільгового режиму оподаткування в індустріальних парках, створення експортно-кредитного агентство, а також – скасує спрощену систему оподаткування з січня 2018 року.

Окрім цього, проект меморандуму розширює і зобов’язання української сторони щодо приватизації. Підтверджуються наміри продати Одеський припортовий завод і ініціювати процес приватизації ряду великих держоб’єктів: ДПЗКУ, «Турбоатому», «Центренерго» і так далі. Очікується також прийняття законодавства, яке дозволить продати підприємство «Укрспирт».

Зрозуміло, що такі умови з боку міжнародного кредитора підносяться як загальні рекомендації щодо стабілізації економічного стану країни, але без їх виконання отримання нового траншу навряд чи буде можливим, від чого Україна на даному етапі відмовитися не може.

Читайте також: Новий порядок формування податкового кредиту може призвести до банкрутства підприємств ЖКГ

  • 0
  • 0

Напишіть коментар